Значення
-
(діал.) Сильно бити, лупцювати когось; колошматити.
-
(перен., діал.) Робити щось дуже інтенсивно, з надзвичайною енергією або швидкістю (наприклад, бігти, працювати).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я колошкаю, ти колошкаєш, він колошкає, ми колошкаємо, ви колошкаєте, вони колошкають
Походження слова (Етимологія)
Слово «колошкати» означає «полохати, лякати; раптово порушувати спокій, переривати сон; турбувати; кошлатити, робити кошлатим». Воно виникло, ймовірно, внаслідок змішування (контамінації) двох слів: «полохати» (лякати) та «колотити» (викликати замішання, турбувати). Також існує зворотна форма «колошкатися» зі значенням «пробуджуватися, вибиватися зі сну».