Значення
-
Сильно бити, ударяти когось або щось, зазвичай багаторазово, зі значною силою.
-
Розбивати, товкти щось тверде на дрібні частини (наприклад, кригу, цукор).
-
Викликати відчуття різкого болю, подібного до уколів (про фізичний біль).
-
Перен. турбувати, тривожити, завдавати моральних страждань (про думки, сумніви, спогади).
-
Діал. тремтіти, дрижати від холоду або хвороби.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я колочу, ти колотиш, він колотить, ми колотимо, ви колотите, вони колотять