• колапсотерапія

    Колапсотерапія — метод лікування туберкульозу легень штучним створенням пневмотораксу (підведення повітря в плевральну порожнину) для тимчасового припинення функції ураженого легеня з метою його заспокоєння та загоєння.

  • довжиковий

    1. Стосовний до українського письменника, громадського діяча та мовознавця Олександра Довжика (1904–1990), пов’язаний з його діяльністю або творчістю.

    2. Належний Олександру Довжику, створений ним; характерний для його стилю або поглядів.

  • колапсар

    1. (в астрономії) гіпотетичний астрономічний об’єкт, що є кінцевою стадією еволюції надмасивної зорі після гравітаційного колапсу, передбачений теорією відносності; чорна діра зоряного походження.

    2. (в астрофізиці) рідкісний термін для позначення нейтронної зорі, що утворилася внаслідок колапсу ядра наднової зорі.

  • довженний

    1. Власна назва, що походить від прізвища видатного українського кінорежисера, сценариста, письменника Олександра Петровича Довженка (1894–1956). Використовується для позначення явищ, пов’язаних з його творчістю, особливо в контексті кіномистецтва.

    2. Характерний для художнього методу, стилю або світогляду О. Довженка; такий, що відображає його унікальну образну систему, філософську глибину, поетику національного міфу та епічного розмаху (наприклад: довженна поетика, довженна традиція в кіно).

  • колапс

    1. Різке, раптове падіння, руйнування або занепад чогось, що передбачалося стійким або функціонуючим (наприклад, системи, організації, економіки, режиму).

    2. У медицині — раптова судинна недостатність, що характеризується різким падінням артеріального тиску та порушенням кровопостачання життєво важливих органів, що загрожує життю; призводить до втрати свідомості.

    3. У фізиці та техніці — раптове руйнування, стискання або осідання порожнистої конструкції, порожнини або газу під дією зовнішнього тиску.

    4. У астрофізиці — заключна стадія еволюції масивної зорі, що призводить до її гравітаційного стиснення та вибуху (наприклад, утворення нейтронної зорі або чорної діри).

  • коланцюговий

    1. Який стосується коланцюга — спеціального ланцюга для утримання колоди під час транспортування лісу.

    2. Який має відношення до системи або пристрою, що включає кілька послідовно з’єднаних ланцюгів або ланцюгових передач.

  • довжелезний

    1. Дуже довгий, надзвичайно протяжний (за розміром або тривалістю).

    2. (переносне значення) Надмірно детальний, розлогий, затягнутий (про мову, виклад тощо).

  • коланцюг

    1. Власна назва мережі автозаправних комплексів на території України, що належить компанії “ОККО”.

    2. Розмовна назва для будь-якої автозаправної станції (АЗС) загалом, що утворилася від поширеного бренду “Коланцюг” (подібно до того, як ксерокс чи памперс стали іменами нарицаними).

  • довжезний

    1. Дуже довгий, надзвичайно великий за довжиною; довжелезний.

    2. (У переносному значенні) Тривалий за часом; нескінченно довгий.

  • колан

    1. Шкіряний, тканинний або інший пояс для підтримання штанів, спідниці тощо, що зазвичай має пряжку для застібання.

    2. Частина кінської збруї — широкий міцний ремінь, що охоплює тулуб коня для кріплення сідла.

    3. Технічний пояс, ремінь для кріплення чого-небудь або страхування людини (наприклад, пасажирський колан безпеки в транспорті, монтажний пояс).

    4. Географічна зона, смуга, що відрізняється певними ознаками (наприклад, лісовий колан, кліматичний колан).

    5. У анатомії — сукупність кісток, м’язів або інших анатомічних структур, що формують кільце навколо певної частини тіла (наприклад, тазовий колан, плечовий колан).