колапс

[kolɑps] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Різке, раптове падіння, руйнування або занепад чогось, що передбачалося стійким або функціонуючим (наприклад, системи, організації, економіки, режиму).

  2. У медицині — раптова судинна недостатність, що характеризується різким падінням артеріального тиску та порушенням кровопостачання життєво важливих органів, що загрожує життю; призводить до втрати свідомості.

  3. У фізиці та техніці — раптове руйнування, стискання або осідання порожнистої конструкції, порожнини або газу під дією зовнішнього тиску.

  4. У астрофізиці — заключна стадія еволюції масивної зорі, що призводить до її гравітаційного стиснення та вибуху (наприклад, утворення нейтронної зорі або чорної діри).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. колапс, р. колапсу, д. колапсові, з. колапс, о. колапсом, м. колапсі, к. колапсе

Більше записів