колапс

1. Різке, раптове падіння, руйнування або занепад чогось, що передбачалося стійким або функціонуючим (наприклад, системи, організації, економіки, режиму).

2. У медицині — раптова судинна недостатність, що характеризується різким падінням артеріального тиску та порушенням кровопостачання життєво важливих органів, що загрожує життю; призводить до втрати свідомості.

3. У фізиці та техніці — раптове руйнування, стискання або осідання порожнистої конструкції, порожнини або газу під дією зовнішнього тиску.

4. У астрофізиці — заключна стадія еволюції масивної зорі, що призводить до її гравітаційного стиснення та вибуху (наприклад, утворення нейтронної зорі або чорної діри).

Приклади вживання

Приклад 1:
Масивніші зорі , переживаючи гравітаційний колапс , або вибухають як Наднові , або перетворюються в чорні діри . Отак діаграма Г—Р унаочнює еволюційний шлях зір , протягом якого вони повсякчас змінюються , й іноді дуже суттєво.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |