головщик

[ɦoloʋʃt͡ʃɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. У православній церкві — регент церковного хору, який керує співом під час богослужіння, зазвичай стоячи навпроти інших співаків.

  2. Заст. Керівник, старшина, отаман у деяких громадських організаціях або об’єднаннях (наприклад, у козацтві, цехах, братствах).

  3. Заст. Головний обвинувач, ініціатор та керівник судового процесу (особливо в давніх судах).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. головщик, р. головщика, д. головщикові, з. головщика, о. головщиком, м. головщикові, к. головщику

Більше записів