громадський

1. Який стосується суспільства, його життя, діяльності та інтересів; суспільний.

2. Який належить, створюється або використовується суспільством, колективом, а не приватним особам; не приватний, не особистий.

3. Який здійснюється, відбувається при участі, у присутності публіки, широкого загалу; публічний.

4. Який має значення для всього суспільства, загальнодержавний; народний.

5. Який характеризує активну участь у суспільному житті, прагнення до суспільно корисної діяльності.

Приклади вживання

Приклад 1:
Я їм на це: «Мені добре знайомий цей жанр, і краще, ніж каявся Го Мо-жо, вона все одно не зуміє» (у своєму каятті відомий китайський письменник і громадський діяч заявляв, що мав би прилюдно вивалятися в болоті, щоб спокутувати свою провину). Згодом З. Франко примусили виступити з тим по телебаченню.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Устрій громадський в княжій Русі так же значно вже розвинений, диференцирований; елементи громадського устрою вступають поміж себе в ріжні характерні комбінації, і через те устрій ріжних земель прибирає одмінні, характеристичні форми. Простора держава, одна з найбільших, добудована остаточно в кінці X в., XI переходить в форму, яку, за Костомаровим, часто тепер звемо федерацією, федерацію sui generis[1] тільки, де окремність і автономія земель дучилась з єдністю руського народу, зазначеною в єдності мови, культури, релігії, громадського устрою.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”

Приклад 3:
Дивлячися на побут, громадський устрій, культуру XI — XII в. зверху, можна було б сподіватись широкого розвитку, дальшого поступу, нових, вищих і оригінальних форм, і того всього нема. Намість того рухлявого, барвистого життя западає якась пітьма, мовчання, і коли розходиться та темрява, виступає побут, життя, устрій громадський — одмінні.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”

Частина мови: прикметник () |