1. (тех.) Створений на основі клістрона; властивий клістрону.
2. (тех.) Призначений для роботи з клістроном або створений за його принципом.
Словник Української Мови
1. (тех.) Створений на основі клістрона; властивий клістрону.
2. (тех.) Призначений для роботи з клістроном або створений за його принципом.
1. Електронна лампа надвисокої частоти, в якій швидкість електронного потоку модулюється за допомогою об’ємного резонатора, що дозволяє генерувати або підсилювати коливання в діапазоні від сантиметрів до міліметрів.
2. (у техніці) Потужний генераторний прилад, тип електронної лампи, що застосовується в радіолокації, супутниковому зв’язку, лінійних прискорювачах заряджених частинок та інших галузях, де потрібні високочастотні коливання великої потужності.
Диндилиндати — діалектне дієслово, що означає дзвонити, брязкати, видавати дзвінкі, брязкотливі звуки, часто з відтінком негармонійності або повторюваності.
1. Стосовний до клістира, призначений для його використання (наприклад, клістирна груша, клістирний наконечник).
2. У переносному значенні: незначний, другорядний, несуттєвий (застосовується переважно в розмовній мові для характеристики чогось маловажного або про людину, яка не має значного впливу).
1. (розм.) Повільно, незграбно або важко ходити, пересуватися; тягти ноги.
2. (перен., розм.) Повільно, з ваганнями просуватися, розвиватися (про справу, процес тощо).
Клістир — медичний інструмент у вигляді гумової груші або мішечка з наконечником для введення рідини в пряму кишку з метою промивання, лікування або постановки лікарських засобів.
Клістир — процедура введення рідини в пряму кишку за допомогою спеціального пристрою для досягнення лікувального, очищувального або діагностичного ефекту.
Клістир (розм.) — про людину, яка чинить неприємності, дратує, завдає клопоту; настирлива або незграбна людина.
1. (розмовне) Сильно бити, лупцювати когось; битися, лупцюватися.
2. (переносне значення, розмовне) Робити щось інтенсивно, швидко або з силою (наприклад, бігти, працювати).
3. (переносне значення, розмовне) Гучно грати на музичному інструменті, особливо на ударних; гучно і ритмічно звучати.
1. Старогрецький стілець з вигнутими ніжками, що розходяться внизу, та легким вигнутим сидінням, характерний для античного мистецтва класичного періоду.
2. Тип давньогрецького мебля — легкий, зручний стілець без підлокітників, з увігнутою спинкою та серпоподібними ніжками, що широко використовувався в побуті та зображувався на вазописі та рельєфах.
1. Стосовний до динатрона, властивий динатрону (електронній лампі з вторинною електронною емісією, що використовувалася для генерації та посилення електричних коливань).
2. Побудований на принципі дії динатрона, що працює за рахунок динатронного ефекту (наприклад, про динатронне збудження коливань).
Клірошанка — жінка або дівчина, яка належить до кліру, тобто до духовенства, як правило, дружина священнослужителя (священика, диякона) чи інша його родичка.
Клірошанка — жінка, яка проживає при церкві або на території церковної парафії, часто у зв’язку зі служінням члена її родини в клірі.