Словник Української Мови
1. (перехідне) Подолати, здолати щось важке, складне або обтяжливе; впоратися з чимось завдяки зусиллям, наполегливості.
2. (перехідне) Зуміти зрозуміти, засвоїти щось складне, абстрактне (наприклад, наукову теорію, текст).
3. (перехідне, розм.) Могти собі дозволити щось матеріально, бути в змозі щось придбати або оплатити.
1. (про людину) Набиратися сили, ставати спроможним щось зробити, подолати труднощі або виконати важку роботу; долати власну неміч, втому, вагання.
2. (перен., про почуття, стан) Ставати інтенсивнішим, наростати до певної межі, коли його вже важко стримувати (наприклад, про смуток, злість, сміх).
3. (застаріле) Опанувати собою, взяти себе в руки; приборкати свої почуття.
1. Листяне дерево родини вербових з дрібними зубчастими листками на довгих черешках, що легко коливаються від вітру, та гладкою сірувато-зеленою корою; вид роду тополя (Populus tremula).
2. Деревина цього дерева, м’яка та легка, що використовується у столярстві та як сировина для виробництва целюлози.
1. Стосовний до оси, властивий осам, що стосується ос.
2. Прикметник, що входить до складу наукових назв деяких рослин, тварин або грибів, які мають певний зв’язок з осами (наприклад, через запилення, схожість кольору або форми).
1. Прийняти дитину на виховання з наданням їй прав сина або доньки, усиновити.
2. (переносно) Прийняти когось або щось під свою опіку, взяти на себе відповідальність, опікуватися.
1. (про рослини) Утворити осину, перетворитися на осику (зазвичай про інші дерева родини вербових).
2. (переносне значення, розмовне) Стати схожим на осику, набути характерних для неї ознак (наприклад, про тремтливий голос або рухи).
1. Який стосується села Осинове, названий на його честь або походить із нього.
2. Який стосується річки Осинова (назва кількох річок в Україні), розташований на ній або названий на її честь.
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Південного Бугу, що протікає Вінницькою областю.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
3. (заст.) Загальна назва осипа, сипучого піщаного пагорба, яру або обриву; обвал, уступ, схил, утворений розсипним матеріалом (піском, гравієм).
1. (географія) Річка в Україні, права притока Дніпра, що протікає територією Черкаської області.
2. (історична топоніміка) Назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема села в Черкаській області, розташованого на однойменній річці.
1. (геол.) Властивість гірських порід розсипатися на дрібні частинки при вивітрюванні або механічному впливі.
2. (мед., заст.) Схильність до утворення висипу (осипу) на шкірі або слизових оболонках при певних захворюваннях.