Значення
- (Психологія) –
(про людину) Набиратися сили, ставати спроможним щось зробити, подолати труднощі або виконати важку роботу; долати власну неміч, втому, вагання.
- (Психологія) –
(перен., про почуття, стан) Ставати інтенсивнішим, наростати до певної межі, коли його вже важко стримувати (наприклад, про смуток, злість, сміх).
- (Психологія) –
(застаріле) Опанувати собою, взяти себе в руки; приборкати свої почуття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я осилююся, ти осилюєшся, він осилюється, ми осилюємося, ви осилюєтеся, вони осилюються