осипа

Приклад 1:
Він не міг через цензуру написати про свій відчай і страждання й передавав свій умонастрій словами Блока… Тоді ж у Петрограді він захоплюється поезією Сергія Єсеніна, якому пізніше присвятить свій проникливий вірш «Пам’яті Єсеніна»… Придивляється до Осипа Мандельштама. Йому пригадується один вечір, коли до нього зайшли, щоб поспілкуватися, поговорити про наболіле, почитати свої вірші Павло Филипович, Микола Зеров і — хто б міг подумати — Осип Мандельштам.
— Самчук Улас, “Марія”