Словник Української Мови
1. Зняти струганням, обстругавши поверхню; зробити тоншим або гладкішим за допомогою струга, ножа тощо.
2. (перен., розм.) Швидко написати, створити (текст, твір), часто без належної ретельної опрацювання.
3. (перен., розм.) Різко сказати, висловити докір а образу.
1. (про деревину, метал тощо) Такий, з якого знято тонкий шар поверхні за допомогою ріжучого інструмента (струга, рубанка, фрези); оброблений струганням.
2. (переносно, розм.) Дуже худий, змучений, зі зрізаними, гострими рисами обличчя.
1. (діал.) Сходитися, збиратися докупи, об’єднуватися для спільної дії або перебування.
2. (діал.) Ставати рівними, однаковими за розміром, рівнем або кількістю; зрівнюватися.
1. (спец.) З’єднувати, скріплювати між собою окремі деталі, елементи або частини чогось, утворюючи цілісну конструкцію, зокрема шляхом збирання в певному порядку або нанизування на основу.
2. (перен.) Послідовно і логічно поєднувати, компонувати окремі думки, ідеї, події тощо в єдине ціле (наприклад, у розповіді, плані, концепції).
1. (спец.) Процес створення, формування строчки (ряду, лінії) з окремих елементів; розташування чогось у вигляді строчки.
2. (текст., полігр.) Технологічна операція з’єднання деталей одягу, взуття тощо за допомогою рядкових швів; саме таке з’єднання.
3. (перен., рідко) Упорядковане розміщення, вишикування в лінію (наприклад, будівель, посад).
1. (техн.) Такий, що може бути з’єднаний, скріплений або приєднаний до іншого елемента шляхом збирання в єдину конструкцію або систему; призначений для складання, монтажу.
2. (текст.) Такий, що може бути зшитий, з’єднаний строчкою; призначений для зшивання.
1. (діал.) Зібратися, згуртуватися разом, об’єднатися для спільної дії або протистояння.
2. (перен., рідк.) Узгодити свої думки, погляди або дії; дійти згоди.
1. З’єднати, зшити кілька шарів тканини, матеріалу або паперу разом, прокладаючи ряд паралельних строчок, часто для надання об’єму, форми або міцності (наприклад: зстрочити ватин з підкладкою, зстрочити шари ковдри).
2. У переносному значенні: щільно з’єднати, об’єднати в єдине ціле (про явища, думки, події тощо).
1. (про волосся, шерсть) Підстрижений, обрізаний, укорочений за допомогою ножиць або іншого інструменту.
2. (перен., розм.) Позбавлений чогось, обмежений, скорочений (наприклад, про текст, виступ).
1. Обрізати або укоротити собі волосся за допомогою ножиць, машинки тощо.
2. Позбавити себе волосся (на голові) повністю, обголити голову.
3. Перен., розм. різко змінити свою зовнішність, поведінку або погляди; стати іншою людиною.