Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.
-
ослабати
1. Стати слабшим, втратити силу, міцність, інтенсивність або напруженість; послабшати.
2. Зменшити свою активність, стати менш енергійним, рішучим або строгим; зволікати.
3. Розслабитися, стати менш натягнутим або тугим (про мотузку, матеріал тощо).
-
ослабатися
1. Втратити фізичні сили, стати слабким, знемогтися; ослабнути.
2. Втратити міцність, інтенсивність, напруженість; послабитися, зменшитися (про явища, стани, дії).
-
ослабити
1. Зробити менш міцним, стійким, менш напруженим або інтенсивним; позбавити сили, потужності, значущості.
2. Зменшити фізичну силу, здоров’я або енергію організму; зробити хворобливим, немічним.
3. Послабити увагу, пильність, контроль або дисципліну; зробити менш суворим, строгим.
4. Зменшити концентрацію, насиченість, густоту чогось (наприклад, розчину, кольору, світла).
5. У техніці, медицині тощо: зменшити силу, тиск, напругу, дозу, активність.
-
ослабитися
1. Втратити силу, міцність, інтенсивність; стати слабшим, менш напруженим або дієвим.
2. Про здоров’я, організм: стати менш міцним, витривалим, захворіти, втратити життєві сили.
3. Про явища, процеси, дії: зменшити свою активність, інтенсивність, швидкість або вплив.
4. Про зв’язки, відносини, почуття: стати менш міцними, тісними, інтенсивними.
5. Про матеріальні об’єкти, конструкції: втратити колишню міцність, міцні зв’язки, стати менш надійним.
-
ослабілий
1. Який став слабшим, втратив силу, міцність, інтенсивність або здоров’я.
2. Який виявив недостатню твердість, рішучість, поступився під тиском.
-
ослабілість
1. Стан, коли організм або його частини втрачають силу, міцність, життєву енергію; фізична неміч, знесилення.
2. Зниження інтенсивності, активності, напруженості чогось (наприклад, уваги, дії, явища).
3. Нестача твердості характеру, рішучості; схильність поступатися, піддаватися впливу.
-
ослабіти
1. Втратити силу, міцність або інтенсивність; стати слабшим, менш енергійним, менш дієвим.
2. Стати менш напруженим, менш тугим; розслабитися, послабшати (про матеріали, конструкції, частини тіла тощо).
3. Зменшитися за силою, інтенсивністю або ступенем вияву (про явища, відчуття, процеси).
-
ослабітися
1. Втратити фізичні сили, стати слабким, знемогтися; втратити інтенсивність, силу (про явища, стани).
2. Стати менш напруженим, менш тісним (про зв’язки, стосунки тощо).
-
ослаблений
1. Який має зменшену силу, інтенсивність або міцність; став менш сильним, менш дієвим.
2. Який має погіршене здоров’я, фізичну або психічну втому; знесилений, знеможений.
3. Про організм або його частину: який має знижену функціональну здатність, резистентність або тонус.
4. Про матеріал, конструкцію тощо: який має зменшену несучу здатність, міцність через пошкодження або дефект.
5. Про контроль, увагу, дисципліну тощо: який став менш суворим, строгим або напруженим.