1. Жорстоко, зло насміхатися з когось, глузувати, принижувати, завдаючи моральних або фізичних страждань.
2. Поводитися зневажливо, цинічно по відношенню до когось або чогось гідного поваги (наприклад, знущатися над почуттями, пам’яттю, святинею).
Словник Української Мови
1. Жорстоко, зло насміхатися з когось, глузувати, принижувати, завдаючи моральних або фізичних страждань.
2. Поводитися зневажливо, цинічно по відношенню до когось або чогось гідного поваги (наприклад, знущатися над почуттями, пам’яттю, святинею).
1. Жорстоке, образливе поводження з кимось; глузування, що супроводжується моральними або фізичними стражданнями об’єкта.
2. (перен., розм.) Про щось дуже складне, виснажливе, що вимагає надмірних зусиль або терпіння.
1. Властивість або якість того, що є знущальним; зневажливе, глумливе ставлення до когось або чогось; глум, знущання.
2. Дія або вчинок, що виражають таке ставлення; прояв глуму, знущання.
1. Прислівник до слова “знущальний”; так, що виражає знущання, глузування, іронію; глузливо, насмішкувато.
2. Уживається для позначення дії, вчиненої з метою знущатися, принижувати когось; жорстоко, цинічно.
1. Який виражає знущання, глузування; насмішкувий, глузливий.
2. Який містить у собі знущання; образливий, принизливий.
1. (діал.) Дія за значенням дієслова “знуляти” — витончене, вишукане оздоблення, прикрашання чогось; різьблення, різноманітні орнаментальні візерунки.
2. (діал.) Результат такої дії — тонка, майстерна робота, вирізьблений або витканий візерунок, орнамент.
Відчувати нудьгу, тугу, сильне бажання чогось або за кимось, сумувати.
Ставати нудним, починати набридати (заст., рідко).
1. Стан, коли людина відчуває сильну нудьгу, тугу за кимось або чимось; зажуреність, сум через розлуку або відсутність чогось бажаного.
2. Почуття глибокого невдоволення, незадоволеності, душевного дискомфорту, що викликає байдужість до всього навколишнього; смуток, апатія.
Який відчуває нудьгу, страждає від нудьги; той, що занудьгував.
Який виражає нудьгу, свідчить про нудьгу.
1. Відчувати нудьгу, втратити інтерес до чогось, почати відчувати байдужість або розчарування через одноманітність, бездіяльність або відсутність нових вражень.
2. (розм.) Відчувати фізичну неприємність, легкі ознаки нудоти або огиду.