• знущатися

    1. Жорстоко, зло насміхатися з когось, глузувати, принижувати, завдаючи моральних або фізичних страждань.

    2. Поводитися зневажливо, цинічно по відношенню до когось або чогось гідного поваги (наприклад, знущатися над почуттями, пам’яттю, святинею).

  • знущання

    1. Жорстоке, образливе поводження з кимось; глузування, що супроводжується моральними або фізичними стражданнями об’єкта.

    2. (перен., розм.) Про щось дуже складне, виснажливе, що вимагає надмірних зусиль або терпіння.

  • знущальність

    1. Властивість або якість того, що є знущальним; зневажливе, глумливе ставлення до когось або чогось; глум, знущання.

    2. Дія або вчинок, що виражають таке ставлення; прояв глуму, знущання.

  • знущально

    1. Прислівник до слова “знущальний”; так, що виражає знущання, глузування, іронію; глузливо, насмішкувато.

    2. Уживається для позначення дії, вчиненої з метою знущатися, принижувати когось; жорстоко, цинічно.

  • знущальний

    1. Який виражає знущання, глузування; насмішкувий, глузливий.

    2. Який містить у собі знущання; образливий, принизливий.

  • знуління

    1. (діал.) Дія за значенням дієслова “знуляти” — витончене, вишукане оздоблення, прикрашання чогось; різьблення, різноманітні орнаментальні візерунки.

    2. (діал.) Результат такої дії — тонка, майстерна робота, вирізьблений або витканий візерунок, орнамент.

  • знудьгуватися

    Відчувати нудьгу, тугу, сильне бажання чогось або за кимось, сумувати.

    Ставати нудним, починати набридати (заст., рідко).

  • знудьгованість

    1. Стан, коли людина відчуває сильну нудьгу, тугу за кимось або чимось; зажуреність, сум через розлуку або відсутність чогось бажаного.

    2. Почуття глибокого невдоволення, незадоволеності, душевного дискомфорту, що викликає байдужість до всього навколишнього; смуток, апатія.

  • знудьгований

    Який відчуває нудьгу, страждає від нудьги; той, що занудьгував.

    Який виражає нудьгу, свідчить про нудьгу.

  • знудитися

    1. Відчувати нудьгу, втратити інтерес до чогось, почати відчувати байдужість або розчарування через одноманітність, бездіяльність або відсутність нових вражень.

    2. (розм.) Відчувати фізичну неприємність, легкі ознаки нудоти або огиду.