Осклованість — властивість мінералів, гірських порід або штучних матеріалів, що полягає в наявності блиску, подібного до блиску скла.
-
оскловуватися
1. (про тварину, особливо про собаку) оголювати зуби, показуючи їх у загрозливій посмішці або перед укусом.
2. (переносно, про людину) злісно, погрозливо посміхатися, показуючи зуби.
-
осклування
Процес нанесення скляного покриття на поверхню керамічних виробів (наприклад, посуду, кахлів, скульптури) шляхом випалювання для надання блиску, гладкості, міцності та водонепроникності.
Шар глазурі, скляної маси, що покриває керамічний виріб після такого процесу; глазур, полива.
-
осклянілий
Який набув вигляду скла, став прозорим і блискучим, наче скло (про поверхню, рідину тощо).
Про очі: що втратили виразність, життя, ставши нерухомими, майже прозорими, з незрозумілим або відсутнім поглядом (часто через сильне переживання, шок, втому або смерть).
Про погляд: порожній, фіксований, незрячий, що не реагує на оточуюче.
-
осклянілість
1. Властивість або стан склоподібного матеріалу, що характеризується прозорістю, блиском і твердістю, але крихкістю.
2. (Перен.) Неживий, застиглий, нерухомий вираз (переважно про погляд, очі), що нагадує скло своєю прозорістю та відсутністю видимих емоцій.
-
оскляніння
1. (геол.) Процес утворення природного скла (обсидіану) в результаті швидкого охолодження лави.
2. (техн.) Утворення тонкого шару скла або склоподібної маси на поверхні металу, кераміки тощо внаслідок високотемпературного обпалу або плавлення.
3. (перен., рідк.) Набуття прозорості, блиску, схожості на скло (наприклад, про очі або поверхню води).
-
оскляніти
1. Стати скляним, набути властивостей скла; втратити виразність, живу блискучість (про очі, погляд).
2. Покритися тонкою плівкою льоду, набути вигляду скла (про поверхню води, снігу тощо).
-
осклянітися
1. Стати скляним, набути вигляду скла; втратити природний блиск, виразність (про очі, погляд).
2. Покритися тонкою плівкою льоду, набути блиску, подібного до скляного (про поверхню води, снігу тощо).
-
оскляти
1. (спеціально) нанести скляний шар на поверхню чогось, покрити склом або скляною масою.
2. (переносно) набути блискучого, гладкого вигляду, наче покритого склом; застигнути, затвердіти, втративши природну текстуру (часто про очі, погляд).
-
осклятися
1. Стати скляним, набути вигляду скла; покритися тонким шаром льоду або інею, що нагадує скло (про поверхню води, землі тощо).
2. Перен. стати нерухомим, блискучим і невиразним, втратити життя та виразність (про очі, погляд).