осклянілість

1. Властивість або стан склоподібного матеріалу, що характеризується прозорістю, блиском і твердістю, але крихкістю.

2. (Перен.) Неживий, застиглий, нерухомий вираз (переважно про погляд, очі), що нагадує скло своєю прозорістю та відсутністю видимих емоцій.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |