1. (геол.) Процес утворення природного скла (обсидіану) в результаті швидкого охолодження лави.
2. (техн.) Утворення тонкого шару скла або склоподібної маси на поверхні металу, кераміки тощо внаслідок високотемпературного обпалу або плавлення.
3. (перен., рідк.) Набуття прозорості, блиску, схожості на скло (наприклад, про очі або поверхню води).