Значення
- (Психологія) –
Стан, коли людина відчуває сильну нудьгу, тугу за кимось або чимось; зажуреність, сум через розлуку або відсутність чогось бажаного.
- (Психологія) –
Почуття глибокого невдоволення, незадоволеності, душевного дискомфорту, що викликає байдужість до всього навколишнього; смуток, апатія.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. знудьгованість, р. знудьгованості, д. знудьгованості, з. знудьгованість, о. знудьгованістю, м. знудьгованості, к. знудьгованосте