знудьгованість

1. Стан, коли людина відчуває сильну нудьгу, тугу за кимось або чимось; зажуреність, сум через розлуку або відсутність чогось бажаного.

2. Почуття глибокого невдоволення, незадоволеності, душевного дискомфорту, що викликає байдужість до всього навколишнього; смуток, апатія.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |