1. (спец.) З’єднувати, скріплювати між собою окремі деталі, елементи або частини чогось, утворюючи цілісну конструкцію, зокрема шляхом збирання в певному порядку або нанизування на основу.
2. (перен.) Послідовно і логічно поєднувати, компонувати окремі думки, ідеї, події тощо в єдине ціле (наприклад, у розповіді, плані, концепції).