1. Починати горіти, спалахувати полум’ям; займатися вогнем.
2. Перен. Починати сильно відчувати якесь почуття, переживання (наприклад, пристрасть, тугу, ревнощі).
3. Розм. Починати інтенсивно працювати, діяти з великим ентузіазмом і віддачею.
-
загорьовуватися
Загорьовуватися — діалектний варіант дієслова “загорятися”, що означає починати горіти, спалахувати вогнем.
Загорьовуватися — у переносному значенні: починати сильно палати почуттями (гнівом, захопленням тощо), запалюватися, запалати.
-
загорьовувати
Загорьовувати — дієслово, що є терміном у технічній галузі, зокрема в металургії та обробці металів. Означає нагрівати метал (зазвичай сталь) до температури, що значно нижча за температуру плавлення, але достатня для зняття внутрішніх напружень, поліпшення оброблюваності або підготовки до подальшої термічної обробки (наприклад, гарту).
У ширшому сенсі може означати попередній, недовгий або неповний нагрів матеріалу (не обов’язково металу) з певною технологічною метою.
-
загорьовування
Загорьовування — процес нагрівання металу (переважно сталі) до температури вище критичної точки з подальшим повільним охолодженням, що призводить до зняття внутрішніх напружень, зменшення твердості та поліпшення оброблюваності.
Загорьовування — у медицині та біології, загальна назва процедур та процесів, спрямованих на підвищення опірності організму до несприятливих факторів навколишнього середовища (наприклад, холоду) шляхом систематичного тренування.
-
загорьований
Який перебуває у стані гіркої печалі, смутку, зажуреності; засмучений, зневірений.
-
загорток
Загорток — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, що входить до складу Калуського району.
-
загортковий
1. Стосовний до загортки (історичної адміністративно-територіальної одиниці в Австро-Угорщині, а згодом у Західноукраїнській Народній Республіці), що належить до неї або є її частиною.
2. Призначений для загортки (невеликого пакета, згортка), що стосується її упаковки або передачі.
-
загортка
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (діал., заст.) Те саме, що загорода — невелика огорожа, тимчасове обгородження ділянки, загорода для худоби; також ділянка землі, обгороджена таким чином.
-
загортина
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (рідко, заст.) Дія за значенням «загортати»; обгортка, те, чим щось загортають.
-
загортач
1. Той, хто загортає щось; робітник, що займається загортанням товару, продукції тощо.
2. Рідкісне позначення предмета, за допомогою якого щось загортають (наприклад, папір, тканину).
3. У техніці: деталь або пристрій в механізмах, призначений для загортання, обмотування чогось.