Словник Української Мови
Який був упорядкований, пристосований для господарського використання; облаштований, освоєний (про землю, територію).
Який був розумно та ефективно використаний, застосований з користю (про ресурси, матеріали, кошти).
У якому наведено лад, порядок; який має охайний, доглянутий вигляд.
1. Почати горіти, охопитися вогнем; спалахнути.
2. Раптово почати сильно світитися, сяяти (про джерела світла).
3. Перен. раптово виникнути, з’явитися (про почуття, бажання, ідею тощо).
4. Перен. захопитися, запалитися якимось почуттям, ідеєю, прагненням.
5. Розпалитися, нагрітися до червоніння (про металеві предмети).
6. Покритися рум’янцем (про обличчя, щоки).
7. Стати яскраво-червоним, багряним (про небо, горизонт на сході або заході сонця).
1. Почати горіти, охопитися вогнем; запалати.
2. Раптово спалахнути, почати яскраво світитися (про джерело світла).
3. Розпечатися, сильно нагрітися від сонця або вогню; отримати опік від сонця.
4. Перен. раптово виникнути, з’явитися (про почуття, бажання, думку тощо).
5. Розм. зазнати невдачі, провалу; бути спійманим на чомусь.
1. Який набув темного відтінку шкіри під впливом сонячних променів; обпалений сонцем.
2. Який набув коричневого або чорного кольору внаслідок сильного нагрівання або вогню; обвуглений, обгорілий.
3. (переносно) Який став сухим, в’ялим, зів’ялим від спеки або сонячного проміння (про рослини).
Загорілець — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.
Загорілець — власна назва села в Україні, розташованого в Хмельницькій області, у складі Шепетівського району.
1. Починати горіти, спалахувати вогнем; запалюватися.
2. Перен. Раптово починати відчувати сильне почуття (захоплення, ентузіазм, пристрасть тощо); запалюватися якоюсь ідеєю чи бажанням.
3. Перен. Розпалюватися, посилюватися (про почуття, конфлікт, суперечку тощо).
4. Розжарюватися, нагріватися до яскравого світіння (про тіла, що нагріваються).
5. Ставати зайнятим сонцем, набувати засмаги; темнішати від сонця (про шкіру людини).
1. Починати горіти, спалахувати полум’ям; запалюватися.
2. Ставати нагрітим, розпеченим від сонячних променів або іншого джерела тепла; набувати засмаги.
3. Перен. Раптово виникати, з’являтися (про почуття, бажання тощо).
1. Дія за значенням дієслова “загоряти” — початок горіння, запалювання чого-небудь; стан, коли щось починає горіти.
2. (у медицині) Початок розвитку запального процесу в організмі, перша його фаза.
3. (переносно) Виникнення, пробудження якогось сильного почуття (наприклад, ентузіазму, пристрасті).
1. Мешканець або уродженець міста Загора (Хорватія).
2. Представник західнослов’янського племені, що мешкало в історичній області Загор’я (територія сучасної Хорватії).
1. Починати горіти, спалахувати вогнем; займатися.
2. Перен. Раптово починати відчувати сильне почуття, збудження, запал; запалюватися, захоплюватися чимось.
3. Розм. Починати інтенсивно працювати, діяти з великим напруженням і ентузіазмом.