Словник Української Мови
1. Властивість або стан, що лише формально, зовні нагадує відкритість, але насправді має суттєві обмеження, приховані бар’єри або умовності, які не дозволяюти вважати її справжньою та повною відкритістю.
2. У політиці, економіці або соціальних системах — стратегічна поведінка, коли формально декларується відкритість для співпраці, комунікації або доступу, але фактично вона супроводжується непрямими механізмами контролю, фільтрації або захисту власних інтересів.
1. (у техніці, інформатиці) Такий, що має обмежену відкритість або сумісність, формально декларуючи відкриті стандарти, але фактично використовує власницькі рішення, що ускладнює повну взаємодію з іншими системами.
2. (у політиці, соціології) Про систему, інституцію або процес, який номінально відкритий для участі, але на практиці має суттєві бар’єри, що обмежують реальний доступ, конкуренцію або вплив.
Який має дві пилки або складається з двох пилчастих частин (про листя, пелюстки тощо).
1. У фізиці та техніці — уявна відстань, що використовується для опису поширення сигналу (наприклад, радіолокаційного) у середовищі з відмінними від вакууму властивостями, обчислюється як добуток швидкості світла у вакуумі та половини часу проходження сигналу від джерела до об’єкта і назад.
2. У геодезії та супутникових вимірюваннях — поправлена відстань між супутником і приймачем, що враховує різні систематичні похибки, але ще не містить корекцій, пов’язаних із геометричним положенням станцій.
1. Який має дві пилки, складається з двох пилок (у ботаніці — про тичинки).
2. Який має дві пилки, дві пилясті частини (у техніці, архітектурі тощо).
Прилад для вимірювання відстаней, що працює на принципі порівняння двох зображень одного об’єкта, отриманих з двох різних точок (квазістереоскопічний метод), зазвичай використовується в геодезії та фотограмметрії.
1. (у математиці, фізиці) Такий, що має дві незалежні періодичні складові або характеризується подвійною періодичністю; функція, закономірність тощо, значення яких повторюються при додаванні двох основних періодів.
2. (у біології, медицині) Такий, що має два періоди (фази) розвитку, активності або прояву протягом певного циклу (наприклад, доби, року).
3. (у техніці, економіці) Такий, що відбувається, публікується або повторюється з двома різними періодами (інтервалами) або складається з двох періодів (етапів).
1. (у фізиці) Явище, при якому хвиля (звукова, світлова тощо) не відбивається від поверхні, а проникає в середовище, де поступово згасає, що створює ілюзію відсутності відбиття.
2. (у техніці, акустиці) Ефект або технологія, що імітує практичну відсутність відбиття хвиль (наприклад, звуку) завдяки їх поглинанню спеціальними матеріалами або конструкціями.
1. Який має два пальці (про руку, кінцівку).
2. У церковній практиці: спосіб хрещення двома пальцями (великим та вказівним), що був прийнятий у православ’ї до реформи патріарха Никона в XVII столітті та зберігається у старообрядництві.
1. Особа, яка видає себе за вченого, але не має достатніх професійних знань, кваліфікації або наукових досягнень; псевдовчений.
2. Особа, чия наукова діяльність ґрунтується на псевдонаукових теоріях або методах і не визнається академічною спільнотою.