Словник Української Мови
1. У математиці — таким чином, що характеризується асимптотою, тобто наближенням до певної кривої або прямої, коли змінна прямує до нескінченності або певної граничної точки, без їх фактичного перетину або збігу.
2. У ширшому науковому та технічному вживанні — так, що описує граничну поведінку або наближення до певного стану, значення або межі при необмеженому зростанні (або спаданні) одного з параметрів, при цьому різниця може ставати як завгодно малою, але часто не перетворюється на нуль.
1. (у математиці) такий, що стосується асимптоти або має її властивості; що наближається до певної кривої або прямої, але ніколи не перетинає її.
2. (переносно, у техніці, науці) такий, що характеризується наближенням до граничного стану або значення, яке практично недосяжне, але до якого можна як завгодно близько підійти.
Асинапсис — у генетиці: відсутність кон’югації гомологічних хромосом під час профази першого поділу мейозу, що призводить до порушення процесу утворення статевих клітин.
1. Стилістична фігура, при якій однорідні члени речення або частини складного речення з’єднуються без сполучників, що створює ефект динамічності, наголошує на кожному елементі або імітує швидку мову; безсполучникове з’єднання.
2. У лінгвістиці — принцип або спосіб побудови синтаксичних конструкцій без використання сполучників, протилежний синдетизму.
1. Стосовний до асенізації (вивезення та знешкодження нечистот) та санітарії, пов’язаний із заходами з очищення та підтримання санітарно-гігієнічного стану населених пунктів.
2. Призначений для здійснення асенізаційних та санітарних заходів, робіт або контролю (про службу, транспорт, обладнання тощо).
Асибіляція — власна назва села в Україні, що входить до складу Бісковицької сільської громади Самбірського району Львівської області; колишня назва села Верхнє Висоцьке (до 1990 року).
1. (істор.) Паперові гроші, що перебували в обігу в Російській імперії з 1769 до 1849 року, а також у західних губерніях до 1855 року; асигнаційний рубль.
2. (перен., розм., заст.) Гроші взагалі, особливо паперові банкноти.
1. Стосовний до асигнацій (паперових грошей), призначений для їх випуску чи обігу.
2. Стосовний до асигнації (переказного векселя), пов’язаний із грошовим переказом або дорученням сплатити кошти.
1. Грошовий документ, що надає право на отримання зазначеної в ньому суми грошей; грошовий переказ, особливо в системі державних розрахунків.
2. Застаріла назва паперових грошей, банкнот, кредитних білетів, що перебували в обігу в певний історичний період.
3. У дореволюційній Росії — казначейський квиток, державна цінна папера, що виконувала функції паперових грошей.
1. (У лінгвістиці) Такий, що не утворює складу; позбавлений складового характеру (про звук мови, зокрема приголосний).
2. (У поетиці) Такий, що не враховує складового принципу побудови вірша; заснований на інших ритмічних одиницях, ніж склад.