Значення
- (Лінгвістика) –
(У лінгвістиці) Такий, що не утворює складу; позбавлений складового характеру (про звук мови, зокрема приголосний).
- (Література) –
(У поетиці) Такий, що не враховує складового принципу побудови вірша; заснований на інших ритмічних одиницях, ніж склад.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. асилабічний, р. асилабічного, д. асилабічному, з. асилабічного, о. асилабічним, м. асилабічнім, к. асилабічний