1. Властивість або стан, що лише формально, зовні нагадує відкритість, але насправді має суттєві обмеження, приховані бар’єри або умовності, які не дозволяюти вважати її справжньою та повною відкритістю.
2. У політиці, економіці або соціальних системах — стратегічна поведінка, коли формально декларується відкритість для співпраці, комунікації або доступу, але фактично вона супроводжується непрямими механізмами контролю, фільтрації або захисту власних інтересів.