1. (про код, сигнал) Такий, що містить у собі засоби для автоматичного визначення початку та кінця кожного переданого елемента (символу, кадру), що дозволяє приймальному пристрою синхронізуватися з переданим потоком даних без окремого тактового сигналу.
2. (про систему, пристрій) Здатний до автоматичної синхронізації, тобто узгодження своїх часових параметрів (фази, частоти) з іншим пристроєм або процесом за допомогою інформації, отриманої з самого сигналу, без зовнішніх керуючих імпульсів.