самосинхронізувальний
[sɑmosɪnxronizuʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про код, сигнал, систему) Такий, що має властивість самосинхронізації, тобто здатний забезпечувати синхронізацію приймача та передавача без використання додаткового синхронізуючого сигналу завдяки своїй внутрішній структурі.
-
(про шифр, алгоритм) У криптографії — такий, що процес його розшифрування автоматично відновлює правильну фазу (синхронізацію) навіть у разі втрати або спотворення частини даних.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самосинхронізувальний, р. самосинхронізувального, д. самосинхронізувальному, з. самосинхронізувального, о. самосинхронізувальним, м. самосинхронізувальнім