1. (про код, сигнал, систему) Такий, що має властивість самосинхронізації, тобто здатний забезпечувати синхронізацію приймача та передавача без використання додаткового синхронізуючого сигналу завдяки своїй внутрішній структурі.
2. (про шифр, алгоритм) У криптографії — такий, що процес його розшифрування автоматично відновлює правильну фазу (синхронізацію) навіть у разі втрати або спотворення частини даних.