1. У фізиці та техніці — уявна відстань, що використовується для опису поширення сигналу (наприклад, радіолокаційного) у середовищі з відмінними від вакууму властивостями, обчислюється як добуток швидкості світла у вакуумі та половини часу проходження сигналу від джерела до об’єкта і назад.
2. У геодезії та супутникових вимірюваннях — поправлена відстань між супутником і приймачем, що враховує різні систематичні похибки, але ще не містить корекцій, пов’язаних із геометричним положенням станцій.