1. Видавати дзвінкі, мелодійні звуки, подібні до дзвону дзвіночків або брязкання металевих предметів (зазвичай про спів пташок, особливо жайворонка).
2. Розмовно-поетичне: голосно, дзвінко і радісно сміятися; дзвеніти сміхом.
-
климівна
Климівна — власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.
-
дзеленчання
Дзеленчання — власна назва села в Україні, у складі Бориспільської міської громади Бориспільського району Київської області.
-
климович
1. Прізвище українського походження, що вказує на походження від імені Клим (Климент).
2. Урбаністичний термін, неофіційна назва одного з типів серійних панельних багатоповерхових будинків (серія 1-515/9ш), що масивно зводилися в Україні та інших регіонах СРСР з 1970-х років. Назва походить від прізвища головного інженера проекту Євгена Климовича.
-
дзекатися
Дзекатися — говорити з характерним для деяких діалектів української мови (зокрема, поліських) дзеканням, тобто вимовляти звук [д] на місці літери «д» перед голосними переднього ряду ([і], [е]), замість м’якого [д’].
Дзекатися — говорити, використовуючи діалектну фонетичну особливість, коли африката [дз] вживається замість звука [з] на початку слова або складу (наприклад, «дзуска» замість «зуска», «дзвір» замість «звір»).
-
климентіївна
Похідне жіноче по батькові від чоловічого імені Климентій, утворене за традиційною слов’янською моделлю. Вказує на ім’я батька особи та є складовою частиною повного триіменування дівчини або жінки.
-
климентійович
Похідне по батькові від чоловічого імені Климентій, утворене за традиційною слов’янською моделлю, що вказує на ім’я батька особи (наприклад: Петро Климентійович).
-
дзекати
Вимовляти звук [дз] замість [з] на початку та в середині слів, що є характерною рисою деяких західних українських говорів (наприклад, у слові «дзус» замість «зус»).
-
климентій
1. Рідкісна чоловіча імена, що походить від латинського імені Clemens (Clementis) — «м’який», «лагідний», «поблажливий»; український варіант імені Климент.
2. У церковній традиції — ім’я низки святих, зокрема папи римського Климента I, одного з перших єпископів Риму, який шанується як священномученик.
-
дзвінчатий
Який має дзвінкий, різкий, дзвенячий звук (про голос, сміх тощо).
Який утворює дзвінкі, різкі звуки; дзвенячий (про музичні інструменти, предмети тощо).
У фонетиці: такий, що утворюється з участю голосу (про приголосні звуки).