1. Великий кіш, величезний кіт (зазвичай у розмовному мовленні).
2. (переносне значення) Про людину, яка має велику статуру або вагу; велика, товста людина.
-
кошара
1. Спеціально обладнане приміщення або огорожа для утримання овець, зазвичай на відкритому повітрі або під навісом.
2. Розмовна назва для брудного, неохайного приміщення або хаотичного скупчення речей.
3. У переносному значенні — про велике, незграбне або незручне спорудження.
-
кошар
1. Велика відкрита споруда для утримання овець, зазвичай з навісом або легким дахом, оточена високим парканом.
2. Власна назва географічних об’єктів (наприклад, урочищ, ярів) або населених пунктів, пов’язаних із вівчарством.
-
кошаниця
Кошаниця — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.
-
кочівниця
1. Жінка або дівчина, яка веде кочовий спосіб життя, постійно або сезонно переміщається з місця на місце зі своїм родом, стадами худоби; жінка з народу кочівників.
2. Переносно: та, що часто змінює місце перебування, проживання або постійно подорожує, не має постійного притулку.
3. Рідкісне, застосування: самка кочівника (у значенні тварини, що мігрує).
-
кочівницький
1. Властивий кочівникам, характерний для них; такий, що веде кочовий спосіб життя.
2. Пов’язаний з життям, побутом, культурою, історією кочових народів.
3. Переносно: такий, що не має постійного місця перебування, місця служби тощо; перехідний, мігруючий.
-
кочівництво
1. Спосіб життя, заснований на регулярних переміщеннях певних груп населення (племен, народів) з худобою та майном у пошуках пасовищ та води, що є основною формою господарювання; номадизм.
2. Період життя, пов’язаний із таким способом господарювання та пересуванням з місця на місце.
3. Перен. Безперервне пересування, постійна зміна місця перебування або житла; неосілість.
-
кочівники
1. Народи, племена або групи людей, які не мають постійного місця проживання та регулярно переміщуються разом зі своїми стадами худоби в пошуках пасовищ і води.
2. Представники таких народів або племен; люди, що ведуть кочовий спосіб життя.
3. (у переносному значенні) Люди, які часто змінюють місце проживання, роботи або перебувають у постійних переїздах.
-
кочівник
1. Представник народу, племені або соціальної групи, що не має постійного місця проживання і регулярно переміщується разом зі своїми стадами, майном у пошуках пасовищ, води або здобичі.
2. (переносне значення) Людина, яка часто змінює місце проживання, роботи або постійно подорожує, не маючи постійної оселі.
-
кочівний
1. Який здійснює кочівництво, пов’язаний з кочівництвом; такий, що постійно переміщується з місця на місце для пошуку пасовищ, води тощо (про народи, племена, людей, тварин).
2. Який не має постійного місця перебування, часто змінює місце розташування; пересувний.
3. Перен. Який не має постійного закріплення за чимось, змінюється, переходить від одного до іншого.