• кошенільний

    1. Прикметник до слова “кошеніль”: стосовний до кошенілі (насекомих родини червців, з яких добувають червоний барвник), властивий їй, отриманий з неї.

    2. Який має колір, отриманий з кошенілі; яскраво-червоний, карміновий.

    3. Який виготовлений з барвника кошенілі або пофарбований ним.

  • кошеніль

    Кошеніль — комаха родини червеців, що живе на кактусах у Південній Америці та Мексиці, з тіла якої добувають червоний барвник кармін.

    Кошеніль — природний червоний барвник кармін, який отримують із висушених тіл самиць комах кошенілі.

    Кошеніль — застаріла назва для яскраво-червоного кольору, отриманого з цього барвника.

  • кошенілевий

    1. Який стосується кошенілі — природного червоного барвника, що виготовляється з висушених тіл самиць комах виду Coccus cacti (Dactylopius coccus), або виготовлений з цього барвника.

    2. Який має колір цього барвника — яскраво-червоний з фіолетовим або малиновим відтінком; багряний, карміновий.

  • кошеняточко

    Зменшувально-пестливе від іменника “кошеня”: маленьке або молоде кошеня, часто з відтінком ніжності та турботи.

    Власна назва, кличка домашньої тварини (кішки), що використовується як звернення до неї.

  • кошенятко

    Зменшувально-пестливе від “кошеня”: маленьке, молоде кошеня, котик.

    Переносно: про ласкаву, ніжну, вразливу людину (зазвичай дитину або жінку).

  • кошеня

    1. Молоде, немовля кота або кішки; котя.

    2. Переносно: про малу, милу дитину або про дорослу людину, яка викликає ніжність, співчуття (часто зі зневажливим відтінком).

  • кошениця

    1. Назва роду комах родини червеців, самки яких використовуються для отримання кармінової червоної фарби (напр., Coccus ilicis, Dactylopius coccus).

    2. Застаріла назва рослини гречки звичайної (Fagopyrum esculentum).

    3. Діалектна назва рослини щавлю конячого (Rumex confertus).

  • кошений

    1. Який стосується косіння або призначений для нього (про знаряддя, машину тощо).

    2. Який скошений, зрізаний косою або косаркою (про траву, хліб тощо).

    3. У ботаніці: що має косий, асиметричний розріз, розташування (про листя, пластинки).

  • кошелик

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “кошик” — невеликий кошик, часто плетений з лози, соломи або інших матеріалів, для зберігання або перенесення дрібних речей, продуктів тощо.

    2. Розмовна назва невеликої суми грошей, заощаджень, сімейного бюджету (зазвичай у виразі “сімейний кошелик”).

    3. У ботаніці — частина суцвіття (складного волота або волотеподібного), що являє собою групу квіток, обгорнуту листками або приквітками, характерна для деяких злаків та осок.

  • кошачий

    1. Який стосується кішки (свійської тварини), належить їй або характерний для неї.

    2. Який стосується родини котових (Felidae) або її представників, характерний для них.

    3. У складі наукових назв та термінів: що має відношення до кішок або їхньої родини (напр., кошачий папоротник, кошачі лапки).