кресленик

[krɛslɛnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    (істор.) У Київській Русі та Великому князівстві Литовському — особа, яка займалася складанням, переписуванням або зберіганням офіційних документів, діловодством; канцелярист, писар.

  2. (Історія) –

    (істор.) У козацькій адміністрації Гетьманщини — урядова особа, яка відала канцелярійними справами, діловодством у військовій чи адміністративній установі; секретар, писар.

  3. (Історія) –

    (перен., заст.) Учений, освічена людина, що багато читає та пише; книжник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кресленик, р. кресленика, д. кресленикові, з. кресленик, о. креслеником, м. кресленикові, к. кресленику

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів