дзвінчатий

Який має дзвінкий, різкий, дзвенячий звук (про голос, сміх тощо).

Який утворює дзвінкі, різкі звуки; дзвенячий (про музичні інструменти, предмети тощо).

У фонетиці: такий, що утворюється з участю голосу (про приголосні звуки).

Приклади вживання слова:

дзвінчатий

Відсутні