Найголовні́ший, -а, -е. 1. Найважливіший, основний серед інших; той, що має найбільше значення. Найголовніше завдання. 2. Який стоїть вище за інших за становищем, владою, впливом; головний. Найголовніший свідок у справі.
найголовніший
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Високо цінуючи значення творчого доробку Бориса Антоненка-Давидовича, який нам ще належить гідним чином осмислити й оцінити, все-таки насмілюся твердити, що найголовніший його твір — це він сам. Борис Дмитрович завжди лишався «на полі чести».
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Частина мови: прикментик () |