найбільше

[nɑjbilʲʃɛ] Прислівник

Буква:Н

Значення

  1. НАЙБІ́ЛЬШЕ, прикм., найвищ. ст. до великий.

  2. Який має найбільшу величину, розмір, об’єм, силу, інтенсивність тощо порівняно з іншими. Найбільше місто країни.

  3. Який становить найвищу міру вияву якоїсь ознаки, властивості. Найбільше щастя.

  4. Який переважає інших кількісно, чисельно. Найбільша кількість голосів.

Приклади з художньої літератури

  • “Я тим, кого любив найбільше в світі,
    приносив тільки сум’яття і біль”?..—
    в якому запопадливім повіті,
    хто сотворив цей вбогий водевіль?
    Де ж ті зболені, сум’ятні, до кого
    я був жорстоким?
    Чом тепер вони
    мої сліди збирають по дорогах,
    де ми разом ішли…
    Із-за стіни
    минулих літ — де зникли їхні рани?
    Не бачу ран! Ввижалися мені
    вони колись.
    Насправді ж — смійся, Йване! —
    усі синці лиш на твоїй спині.
    — Іван Малкович

Більше записів