НАЙДУ́ЖЧЕ, присл. 1. Вищий ступінь до ду́же; найбільшою мірою, найсильніше, найінтенсивніше. Найдужче вона боялася залишитися сама.
найдужче
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Найдужче облещували Юрася. Знали-бо, козаки святобливо моляться на його батька.
— Невідомий автор, “Getman Sin Getmana”
Приклад 2:
Він найдужче любив бабусю, хоча вона найдужче любила Костю. Поховали бабусю на нашому тихому старому кладовищі під вишнями, що плакали за нею багряними сльозами, там, де перед нею навіки заснув мій дідусь Соссюр, де потім заснули таким же сном, сном вічності, й мій татко, і братик Коля, і бабуся, рідна й мила моя бабуся, Віра Іванівна, що була моєю духовною матір’ю.
— Володимир Сосюра, “Сосюра Володимир. Третя Рота”
Приклад 3:
Найдужче серце болiло в неї за Гафiйкою — таке молоде, єдина дитина, i мусить голодом млiти. Якимсь чудом вона роздобувала для неї i приносила пiд хвартухом мисочку ягiд або свiжу паляницю.
— Невідомий автор, ” Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”
Приклад 4:
Та найдужче любила оцього Романа: таке воно змалечку було моторне та цiкаве i з себе гарне, то вже було мазунчиком у матерi. А далi на службу пiшов, на чужинi поневiрявся, — хiба ж i не жалко?
— Невідомий автор, “Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich”
Частина мови: прикментик () |