Словник Української Мови
Буква
1. Діяти певним чином, поводитися в конкретній ситуації; вживати якісь заходи.
2. Робити поступки, йти на компроміс, відмовлятися від чогось на користь когось або чогось іншого.
3. (застаріле) Рухатися вперед, наступати; також надходити, прибувати (наприклад, про новини, товари).
Приклад 1:
Вітер з Дніпра, далечінь туманна, мжичка, і на ріці вже вода — але ж большевикам тепер важче поступати. Прийшла дружина Горобцева, п. Стефця з двома дівчатками.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Приклад 2:
— Нi, каже, що не хоче братися, а буде в їкономiю прикажчиком поступати. — А може ж, i поступить!
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Приклад 3:
Хоч Лаврівський просив, щоб поки що не вводити в життя цієї постанови, то на найближчому засіданні справу цю поновлено й рішено поступати згідно з думкою внескодавця 34. P. 1869 стояли вже на “Бесіді” один проти одного – два ворожі табори: почалася боротьба, і 1869–73 тереном її був і театр.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”