Словник Української Мови
1. Який складається з двох частин, елементів або має два різних вияви, ознаки; подвійний.
2. У мовознавстві: такий, що належить одночасно до двох категорій або класів (наприклад, про число іменника).
3. У математиці: такий, що знаходиться у відношенні двоїстості з чимось іншим; подвійний.
Властивість або стан, що наближається до циклічності, але не є повністю циклічним; умовна, часткова або з певними відхиленнями повторюваність.
У математиці, зокрема в теорії груп — властивість групи бути об’єднанням зростаючого ланцюжка циклічних підгруп.
У техніці та фізиці — характеристика процесу або явища, що має видимі риси періодичності, але з непостійними або змінними параметрами циклу.
1. (мат.) Такий, що має властивості, подібні до циклічних, але не є цілком циклічним; майже циклічний, умовно циклічний (напр., про групу, модуль).
2. (біол., мед.) Такий, що нагадує циклічний процес або має неповну циклічність; що характеризується повторюваними фазами, які не утворюють повного регулярного циклу.
1. Який складається з двох однакових або подібних частин, що утворюють пару; подвійний, здвоєний.
2. У математиці: такий, що є подвійним, подвійним до чогось іншого, пов’язаний з принципом двоїстості (наприклад, двоїльні числа, двоїльний простір).
1. (у математиці, геометрії) такий, що стосується або описує властивості перетворення, яке є композицією центроафінного перетворення та загального афінного перетворення, що не зберігає центр; близький до центроафінного, але з певними узагальненнями або відхиленнями від його строгих властивостей.
1. Розмовна назва грошової купюри номіналом дві гривні в Україні.
2. Розмовне позначення суми грошей, що дорівнює двом гривням.
Який має властивості, схожі на хвильові, але не є справжньою хвилею в класичному розумінні; умовно хвильоподібний.
У фізиці та техніці: що описує процес або явище, яке за певних умов може розглядатися як хвильове, хоча не є строго періодичним або має специфічну природу (наприклад, квазіхвильове рівняння, квазіхвильовий рух).
1. Призначений для двох людей, що має два місця для сидіння (про транспортний засіб, приміщення тощо).
2. У лінгвістиці: такий, що має два актантні місця (два обов’язкові семантичні аргументи), про дієслово або предикат.
1. У математиці, зокрема в теорії груп та теорії представлень — функція на групі, що утворюється як лінійна комбінація звичайних характерів (з додатними цілими коефіцієнтами), але не обов’язково є характером будь-якого скінченновимірного представлення цієї групи.
2. У фізиці, зокрема в квантовій механіці та теорії поля — математичний об’єкт, аналогічний характеру, що використовується для опису властивостей систем з обмеженою симетрією або в наближених методах, часто пов’язаний із проективними представленнями груп симетрії.
1. Обманливо, лицемірно, приховуючи справжні наміри або почуття.
2. Двозначно, двомасенно, так, що можна трактувати по-різному.