Значення
-
Який складається з двох однакових або подібних частин, що утворюють пару; подвійний, здвоєний.
-
У математиці: такий, що є подвійним, подвійним до чогось іншого, пов’язаний з принципом двоїстості (наприклад, двоїльні числа, двоїльний простір).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двоїльний, р. двоїльного, д. двоїльному, з. двоїльного, о. двоїльним, м. двоїльнім, к. двоїльний