1. (у математиці, геометрії) такий, що стосується або описує властивості перетворення, яке є композицією центроафінного перетворення та загального афінного перетворення, що не зберігає центр; близький до центроафінного, але з певними узагальненнями або відхиленнями від його строгих властивостей.
квазіцентроафінний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |