квазіхарактер

[kʋɑzixɑrɑktɛr] Іменник

Буква:К

Значення

  1. У математиці, зокрема в теорії груп та теорії представлень — функція на групі, що утворюється як лінійна комбінація звичайних характерів (з додатними цілими коефіцієнтами), але не обов’язково є характером будь-якого скінченновимірного представлення цієї групи.

  2. У фізиці, зокрема в квантовій механіці та теорії поля — математичний об’єкт, аналогічний характеру, що використовується для опису властивостей систем з обмеженою симетрією або в наближених методах, часто пов’язаний із проективними представленнями груп симетрії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. квазіхарактер, р. квазіхарактеру, д. квазіхарактерові, з. квазіхарактер, о. квазіхарактером, м. квазіхарактері, к. квазіхарактере

Більше записів