двоїстий

1. Який складається з двох частин, елементів або має два різних вияви, ознаки; подвійний.

2. У мовознавстві: такий, що належить одночасно до двох категорій або класів (наприклад, про число іменника).

3. У математиці: такий, що знаходиться у відношенні двоїстості з чимось іншим; подвійний.

Приклади вживання

Приклад 1:
Використовуючи двоїстий симплекс-метод, знайти розв’язок задачі, що отримана з задачі (4.1) – (4.3) внаслідок приєднання до неї додаткового обме- ження (4.5).
— Невідомий автор, “023 Demidenko Ma Matematichne Programuvannia Tech”

Частина мови: прикментик () |