Значення
-
(мистецтво) Стилізована, умовна зображення людини, характерна для давньої та народної творчості, де акцент робиться не на портретній схожості, а на символічному або декоративному представленні фігури.
-
(переносно) Про людину, яка поводиться нарочито важливо, урочисто або манірно, намагаючись виглядати значною постаттю, але викликаючи враження штучності та комічності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квазіціна, р. квазіціни, д. квазіціні, з. квазіціну, о. квазіціною, м. квазіціні, к. квазіціно