квазіціна

1. (мистецтво) Стилізована, умовна зображення людини, характерна для давньої та народної творчості, де акцент робиться не на портретній схожості, а на символічному або декоративному представленні фігури.

2. (переносно) Про людину, яка поводиться нарочито важливо, урочисто або манірно, намагаючись виглядати значною постаттю, але викликаючи враження штучності та комічності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |