Древослів

Словник Української Мови

  • ввіпхнутися

    1. Різко, швидко влізти, вскочити кудись, часто з прикладанням зусиль або незграбно.

    2. Увірватися, вторгнутися в приміщення або до спільноти людей раптово, без запрошення.

    3. Перен. Нав’язатися, втрутитися в якусь справу, розмову без дозволу чи бажання інших.

  • ввізний

    1. Який ввозиться з-за кордону, імпортований (про товари, продукти тощо).

    2. Призначений для ввезення, що стосується ввезення (про мито, податки, квоти тощо).

  • гиблий

    1. Який загинув, зазнав смерті; мертвий.

    2. Який перебуває в стані загибелі, знищення; обречений на зникнення.

    3. Який призводить до загибелі, небезпечний для життя; смертельний, фатальний.

  • ескадрилья

    1. Тактичний підрозділ у військово-повітряних силах, авіації ВМС або армійській авіації, що складається з кількох ланок або загонів літаків (гелікоптерів) і є основною одиницею, здатною до самостійних бойових дій.

    2. У військово-морському флоті — з’єднання (загін) однорідних бойових кораблів або суден, менше за ескадру.

  • ввізвати

    1. (дієслово) Ввезти щось у великій кількості або багато разів; завозити.

    2. (дієслово, спец.) Вдаривши, вбити щось у щось; вганяти, вколоти.

  • ввіпхнутий

    Ввіпхнутий (від дієслова “ввіпхнути”) — такий, що його з силою, різким рухом уведено, втиснуто або вкинуто в обмежений простір, у середину чогось.

  • ввіпхнути

    1. Різко, з силою всунути, втиснути когось або щось у щілинну, вузьку або закриту простору, часто з відтінком необережності або поспіху.

    2. (переносно) Поспішно, без належної підготовки або бажання помістити когось кудись (наприклад, до закладу, установи).

  • ввідний

    1. Який служить для введення, введення чогось, призначений для введення.

    2. У техніці, електротехніці: що стосується підведення, підключення живлення, сигналу, даних або інших ресурсів до пристрою, системи чи мережі.

    3. У мовознавстві (заст.): що вводить, представляє основну інформацію або містить попередні, загальні відомості (напр., ввідне слово, ввідне речення).

  • ескадрильний

    1. Стосунний до ескадрильї, властивий їй; призначений для ескадрильї.

    2. Належний до складу ескадрильї, що є її частиною.

  • гибель

    1. Загибель, смерть, втрата життя, особливо насильницька або трагічна.

    2. Повне знищення, руйнування, зникнення чогось, припинення існування.

    3. (У переносному значенні) Повна невдача, крах, занепад (наприклад, планів, справи).