1. (у геометрії) Про властивість поверхні або лінії, що має форму заглиблення, вигин всередину; протилежне до “опукло”.
2. (переносно) Про манеру мови, вираження думок, що характеризується увігнутістю, натяком на прихований зміст або іронію.
Словник Української Мови
1. (у геометрії) Про властивість поверхні або лінії, що має форму заглиблення, вигин всередину; протилежне до “опукло”.
2. (переносно) Про манеру мови, вираження думок, що характеризується увігнутістю, натяком на прихований зміст або іронію.
1. Досить голосно, щоб було добре чути; не пошепки, не міццем.
2. Уживається для посилення значення дієслів, що виражають емоційне виявлення (сміятися, плакати, ридати тощо).
1. Зігнутися всередину, набути увігнутої форми; протилежне до “вигнутися”.
2. (переносно) Стати понурим, зігнутим (про людину, спину тощо) від важкої праці, горя, віку.
1. (спеціальне) Розширювати, поширювати, збільшувати обсяг або сферу діяльності, впливу тощо (від фр. expandre — розширювати).
2. (технічне) Підвищувати тиск пари, газу тощо шляхом їх розширення в спеціальних пристроях (наприклад, у парових машинах).
вгодуватися — дієслово, яке означає: 1. Увійти, проникнути кудись, зазвичай з труднощами або обережно; влізти, впхатися.
вгодуватися — 2. (у кого, у що) Пристосуватися, приноровитися до когось або чогось, щоб догодити; втертися в довіру.
1. Який має поверхню, вигнуту всередину; протилежне до опуклого.
2. У фізиці та техніці: такий, що відбиває або заломлює світлові промені всередину, до фокуса (про лінзу, дзеркало тощо).
1. Тонкий, гнучкий стеблоподібний відросток на дереві або кущі, що відходить від стовбура або більшої гілки; гілка.
2. Відгалуження, побічна лінія в системі, мережі чи структурі (наприклад, залізнична гілка, телефонна гілка).
3. Окремий напрямок, розділ, галузь чогось (наприклад, гілка науки, гілка виробництва).
4. Покоління, лінія роду, що походить від одного предка; вітка роду.
5. У техніці — частина електричного кола, механізму або трубопроводу, що є відгалуженням від основної магістралі.
1. Зігнути щось усередину, надати увігнутої форми.
2. (перен., розм.) Сильно вдарити, встромити щось у щось; вбити.
3. (перен., розм.) Різко та категорично сказати, вставити слово у розмові; зробити різке зауваження.
Еспандування — процес обробки тканини, під час якого її пропускають через спеціальні валики для надання гладкості, щільності та блиску; каландрування.
Еспандування — технологічна операція в паперовому виробництві для згладжування та підвищення гладкості поверхні паперу.
1. Довести до стану годування, привчити до певної їжі, особливо про дитину або тварину.
2. Нагодувати, забезпечити їжею в достатній кількості; наситити.
3. (переносно) Задовольнити чиїсь бажання, вимоги, часто надмірні; потурати.