1. Загибель, смерть, втрата життя, особливо насильницька або трагічна.
2. Повне знищення, руйнування, зникнення чогось, припинення існування.
3. (У переносному значенні) Повна невдача, крах, занепад (наприклад, планів, справи).
гибель
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Еней ту бачив страшну тучу, Що на його війна несла; В ній бачив гибель неминучу І мучивсь страшно, без числа. Як хвиля хвилю проганяла, Так думка думку пошибала; К олімлським руки протягав, Надеждою хоть підкреплявся, Но переміни він боявся, І дух його ізнемогав.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
Око качиная — кончит, а кончая — начинает; раж-дая — погубляет, погубляя — раждает; противным, врачуя, противное и враждебным, премудро споспѣшествуя, враждебному, как свидетельствует острое философских учеников реченіе: Unius interitus est alterius generatio.— «Одной вещи гибель раждает тварь другую». П р е д ѣ л 3-й НАЧАЛО ВО ВСѢХ СИСТЕМАХ МІРСКИХ УМОЗРИТСЯ И ВСЮ ТЛЬНЬ, КАК ОДЕЖДУ СВОЮ, НОСИТ; ОНО ЕСТЬ МІР ПЕРВОРОДНЫЙ Взглянем теперь на всемірный мір сей как на увеселительный дом вѣчнаго, как на прекрасный рай из безщетных вертоградов, будьто вѣнец из вѣночков, или машинище, из машинок составленный.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”