Процес дії за значенням дієслова «вміщувати» — поміщення чогось у певні межі, обсяг або простір, розташування в межах чогось.
Результат такої дії — те, що було поміщено або розташовано в певному обсязі або просторі.
Словник Української Мови
Процес дії за значенням дієслова «вміщувати» — поміщення чогось у певні межі, обсяг або простір, розташування в межах чогось.
Результат такої дії — те, що було поміщено або розташовано в певному обсязі або просторі.
Гаструла — стадія ембріонального розвитку багатоклітинних тварин, що настає після бластули, під час якої формується дво- або тришаровий зародок (гаструляція) з окремими зародковими листками.
1. Дія за значенням дієслова «вмістити»; розміщення когось або чогось у певних межах, обсязі або просторі.
2. Те, що вміщено, розміщено десь; зміст, наповнення певного об’єкта або простору.
3. (У математиці, теорії множин) Відношення між множинами, коли кожен елемент однієї множини є елементом іншої; підмножина.
4. (У техніці, архітектурі) Місткість, об’єм, внутрішній простір чогось (наприклад, посудини, приміщення, транспортного засобу).
Який стосується електронного підрахунку або обліку чого-небудь, заснований на ньому (зазвичай у складних технічних назвах, наприклад: електронно-лічильний комплекс).
1. Стосується шлунково-кишкового тракту, пов’язаний зі шлунком і кишечником як єдиною функціональною системою.
2. В медицині — що характеризує стан, патологію або процес, локалізований в органах травлення (наприклад, шлунку, тонкому чи товстому кишечнику).
Власна назва села в Україні, що входить до складу Бережанської міської громади Тернопільського району Тернопільської області.
1. Дія за значенням дієслова “вмішувати” — процес додавання, включення однієї речовини в іншу з метою їх поєднання шляхом перемішування.
2. (переносне значення) Втручання в якісь справи, процеси або ситуації, часто несанкціоноване або небажане.
Пов’язаний з процесом гравіювання (нанесення зображень, написів чи візерунків) на поверхню матеріалу за допомогою спеціального електронного променя або інструмента, керованого електронною системою.
1. Власна назва, що вживається в українській міфології та фольклорі для позначення міфічної істоти, духа, який, за повір’ями, живе у воді (річці, озері, ставку) та може захопити людину або тварину на дно.
2. Термін, що вживається в діалектах та художній літературі для позначення глибокого місця у водоймі (вир, пучина, омут), особливо такого, яке вважається небезпечним або зачарованим.
Гастроєюностомія — хірургічна операція, при якій створюється штучне з’єднання (анастомоз) між шлунком і тощою кишкою, що забезпечує обхід дванадцятипалої кишки та вихід вмісту шлунка безпосередньо в середні відділи тонкого кишечника.