Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “випроваджувати” — супроводження когось, щоб він залишив певне місце, часто з наміром позбутися його присутності; випровадження.
2. (у спеціальному контексті) Організований вихід, виведення людей або групи з приміщення, території, часто у зв’язку з евакуацією, депортацією або іншими адміністративними чи примусовими заходами.
1. Дія за значенням дієслова “випроваджувати”; насильницьке або категоричне видалення когось із певного місця, супроводження до виходу з метою позбавлення присутності.
2. Офіційне або примусове відправлення когось за межі країни, міста, установи; депортація, висилання.
3. Перен. Позбавлення чогось, усунення, вигнання (наприклад, випровадження звички, думки).
1. Займатися гарбарством — обробкою шкір, вичинкою шкур для виготовлення шкіряних виробів.
2. Перен., розм. Робити щось недбало, грубо, або псувати, зіпсувати щось у процесі роботи.
1. Який стосується будівництва елеваторів, пов’язаний з їх спорудженням або виробництвом конструкцій для них.
2. Який належить або відноситься до підприємства, організації, що займається будівництвом елеваторів.
1. Особа, яка професійно займається випробуванням (тестуванням) техніки, обладнання, програмного забезпечення, матеріалів тощо з метою перевірки їх якості, надійності, відповідності стандартам або виявлення недоліків.
2. Той, хто на власному досвіді перевіряє, випробовує щось, долаючи труднощі або небезпеку; той, хто проходить через важкі випробування.
Процес обробки шкір та хутра для надання їм м’якості, довговічності та негниття; шкіряне виробництво.
Період навчання ремеслу гарбаря (шкіряника) або дія за значенням дієслова “гарбарювати”.
1. Властивість за значенням дієслова “випробувати”; стан, коли щось або хтось пройшов перевірку, тестування, експеримент або важкі життєві обставини, що підтвердили його якості, надійність, міцність або стійкість.
2. (У переносному значенні) Моральна або психологічна стійкість, загартованість, що є результатом подолання труднощів, небезпек або страждань.
1. Дія за значенням дієслова “випробувати”; перевірка якостей, властивостей, працездатності когось або чогось шляхом певних практичних дій, спостережень або вимірювань.
2. Важка життєва ситуація, подія або обставини, що перевіряють моральну стійкість, витривалість, сили або почуття людини.
3. У техніці: сукупність операцій, що здійснюються над об’єктом (виробом, матеріалом, приладом) для визначення його характеристик або відповідності заданим вимогам.
4. У релігійному контексті: тяжке страждання, покора долі як перевірка віри та відданості Богові.
Галузь будівництва, що спеціалізується на проектуванні та спорудженні елеваторів (зерносховищ) і пов’язаної з ними інфраструктури.
Комплекс організаційно-технічних заходів і процесів, спрямованих на створення нових елеваторних підприємств.
1. Особа, яка проходить випробування, перевірку на придатність до чого-небудь, або той, хто знаходиться на стадії випробування.
2. У контексті релігійних громад (наприклад, у Свідках Єгови) — особа, яка готується до хрещення та проходить період навчання і випробування перед вступом до організації.