випроваджування

[ʋɪproʋɑdʒuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова “випроваджувати” — супроводження когось, щоб він залишив певне місце, часто з наміром позбутися його присутності; випровадження.

  2. (Юриспруденція) –

    (у спеціальному контексті) Організований вихід, виведення людей або групи з приміщення, території, часто у зв’язку з евакуацією, депортацією або іншими адміністративними чи примусовими заходами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. випроваджування, р. випроваджування, д. випроваджуванню, з. випроваджування, о. випроваджуванням, м. випроваджуванні, к. випроваджування

Більше записів