1. Дія за значенням дієслова “випроваджувати”; насильницьке або категоричне видалення когось із певного місця, супроводження до виходу з метою позбавлення присутності.
2. Офіційне або примусове відправлення когось за межі країни, міста, установи; депортація, висилання.
3. Перен. Позбавлення чогось, усунення, вигнання (наприклад, випровадження звички, думки).