Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням дієслова “випробувати”; стан, коли щось або хтось пройшов перевірку, тестування, експеримент або важкі життєві обставини, що підтвердили його якості, надійність, міцність або стійкість.
- (Психологія) –
(У переносному значенні) Моральна або психологічна стійкість, загартованість, що є результатом подолання труднощів, небезпек або страждань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. випробуваність, р. випробуваності, д. випробуваності, з. випробуваність, о. випробуваністю, м. випробуваності, к. випробуваносте